Розділ: Рекомендації по лікуванню молочниці

Небезпека урогенітального кандидозу

молочниця

Урогенітальний кандидоз являє собою одне з ряду захворювань, що викликаються дріжджопідобними грибами Candida, яке вражає слизові оболонки і прилеглі до них шкірні покриви органів сечостатевої системи. У чоловіків цей тип кандидозу локалізується в основному на голівці пеніса, а у жінок може вражати клітор, статеві губи (малі і великі), всю пахову область і область сідниць.

Якщо зараження відбулося в результаті орального або анального контакту, то, в першу чергу, ознаки захворювання відзначаються у ротовій порожнині або прямій кишці. У більшості випадків сечостатевий кандидоз супроводжується циститом.

Трохи лікарської статистики

Медична статистика стверджує, що серед усіх пацієнтів, які звернулися зі скаргами в центри по лікуванню урогенітальних захворювань, кандидоз був відзначений у 30%. При цьому у жінок поріг захворюваності у 10 разів перевищує кількість звернень пацієнтів-чоловіків. В цілому до 70% жінок хоча б раз у житті стикалися з проблемою кандидозного вульвовагініту, а у 40-50% дане захворювання мало рецидиви. Варто зазначити, що левова частка заражень відбувається через статеві контакти. І якщо у жінок ймовірність зараження у такому випадку становить 80%, то у чоловіків кандидоз приживається лише в 2-25% випадків.

Втім, щоб заразитися цією формою молочниці, жінці зовсім необов'язково активно вести статеве життя. Досить часто захворювання зустрічається у дівчат в підлітковому віці.

Класифікація захворювання

Урогенітальний кандидоз має три форми свого прояву:

  1. Кандидоносійство — часто протікає без явних симптомів. Певні умови можуть спровокувати перехід даної форми захворювання в гостру.
  2. Гострий кандидоз. Симптоми мають яскравий прояв. Захворювання в гострій формі може протікати до двох місяців.
  3. Хронічний кандидоз (рецидивуючий). Характеризується тривалим перебігом і частим рецидивуючим проявом. Причиною хронічної урогенітальної молочниці може бути не до кінця проведене первинне лікування або повторне зараження від сексуального партнера.

Основні симптоми захворювання

симптоми хвороби

Основним симптомом зараження у жінок є поява на слизових клітора і статевих губ сіро-білого нальоту, що має суворо визначені межі. По своїй структурі виділення можуть різнитися залежно від індивідуального перебігу хвороби: серозні, сирнисті, густі вершкоподібні або пластівчасті, які мають характерний кислий запах.

Симптоми урогенітального кандидозу у чоловіків схожі за своїми проявами з уретритом, баланитом, баланопоститом (кандидоз може безпосередньо супроводжуватися даними захворюваннями). На голівці пеніса і на внутрішній стороні крайньої плоті з'являється білувато-сірий наліт.

В іншому урогенітальний кандидоз проявляється практично так само, як і звичайний:

  • при сечовипусканні часто виникає відчуття печіння або свербежу в уретрі;
  • печіння та свербіж можуть посилюватися в теплому приміщенні, в ході проведення водних процедур, під час або після статевого акту;
  • статевий акт супроводжується почуттям дискомфорту або болю;
  • в області уретри і слизової оболонки геніталій відзначається набряклість і гіперемія;
  • на слизових виникають вогнища ерозії, приховані сіро-білим нальотом;
  • в районі піхви або крайньої плоті виникають хворобливі тріщини;
  • відзначаються значні піхвові виділення, що мають сирну консистенцію;
  • подразнення шкірних покривів в паху.

Супутні захворювання

грибок Candida

Як відомо, біда не приходить одна. Стосується це і кандидозу сечостатевих органів. Часто його супутниками виступають наступні хвороби:

  • Кандидозний уретрит – ураження грибковою інфекцією сечовипускального каналу. Захворювання проявляється зазвичай через 2-3 тижні після зараження, але може заявити про себе всього через 4 дні або цілих 2 місяці. Основним симптомом є поява еритемних вогнищ з білувато-сірим нальотом;
  • Кандидозний цистит – має ті ж симптоми, що і звичайна форма циститу. Являє собою грибково-дріжджове запалення в сечовому міхурі;
  • Кандидозний пієлоцистах – грибок, який поширюється на нирки і утворює в них дрібні білі горбки. Діагностується виключно лабораторним шляхом;
  • Кандидозний вагініт – може бути спровокований гормональними змінами в жіночому організмі під час вагітності. Але також зустрічається у дівчат і жінок, які тривалий час уникали статевих зв'язків;
  • Баланопостит – запалення голівки статевого члена, що розвивається переважно у чоловіків, які регулярно мають сексуальні контакти з зараженою партнеркою.

Особливості діагностики захворювання

Урогенітальний кандидоз у своїй діагностиці вимагає проведення ряду лабораторних досліджень, які проводяться для постановки діагнозу і через 7-10 днів після завершення лікування для виявлення його успішності. Мікроскопічне дослідження спрямоване на визначення переважаючих вегетуючих форм – ними можуть бути дріжджові клітини і міцелій.

Культурне дослідження допомагає визначити зростання грибних колоній в числі більше 100 КУО/мл.

Крім стандартних аналізів лікарем можуть бути призначені додаткові дослідження, що дозволяють точно діагностувати характер захворювання та наявність шнших інфекцій. Так, додатково можуть знадобитися аналізи крові та сечі, дослідження на ВІЛ, генітальний герпес, сифіліс і т. д. Крім цього, урогенітальний профіль дослідження може виявитися недостатнім, у цьому випадку може знадобитися консультація фахівців іншої спрямованості: ендокринолога, гінеколога, гастроентеролога, гінеколога-ендокринолога та ін

Лікування хвороби

лікування урогенітального кандидозу

На сьогоднішній день сечостатевий кандидоз цілком виліковний. При появі перших симптомів (гостра стадія) потрібно негайно звернутися до лікаря і пройти весь курс, призначеної їм терапії. Це дозволить запобігти переходу захворювання в хронічну стадію, коли відзначається поширення грибкової інфекції по всій сечостатевій системі, а лікування відбувається набагато довше і складніше.

Урогенітальний кандидоз у гострій формі лікується в місцевому масштабі. Найчастіше лікарі рекомендують протягом 3 днів приймати перед сном по одній вагінальній таблетці клотримазолу (200 мг) або одноразово ввести вагінальну кульку ізоконазолу (800 мг). В якості альтернативного лікування можуть бути призначені: одноразовий прийом таблетки флюконазолу (150 мг), триденний курс вагінальних свічок еконазолу або 3-6 денний курс вагінальних таблеток натаміцину (100 мг). На час лікування рекомендується відмовитися від прийому системних контрацептивів.

Якщо сечостатевий кандидоз перейшов у хронічну стадію, крім перерахованого місцевого лікування призначаються системні препарати: одноразовий прийом флюконазолу (150 мг), дворазовий прийом ітраконазолу (200 мг).

Лікування вважається успішним, якщо були повністю усунені зовнішні прояви захворювання, а мікробіологічний аналіз дає негативний результат. У разі, якщо призначений курс лікування не приніс належних результатів, призначається повторний курс з використанням інших схем лікування. Якщо відзначається урогенітальний рецидивний кандидоз, необхідно провести додаткове обстеження у фахівців суміжних галузей, щоб виявити причини повторної активізації грибкової інфекції. Тільки усунувши всі фактори ризику, можна говорити про ефективність проведеного лікування.

Фактори ризику

прийом гормональних препаратів

Урогенітальний кандидоз може бути спровокований як внутрішніми (ендогенними), так і зовнішніми (екзогенними) факторами. До ендогенних факторів відносять патологічні зміни ендокринної системи (цукровий діабет), авітаміноз і зниження імунітету. Часто сечостатевий кандидоз розвивається у жінок в період вагітності, клімаксу, а іноді – в передменструальний період.

Екзогенними факторами можуть стати прийом гормональних препаратів, антибіотиків, імунодепресантів і т. д. Також викликати кандидоз може недотримання норм особистої гігієни, особливо при патологічних порушеннях будови статевих органів (фімоз, подовжена крайня плоть). У жінок причиною розвитку хвороби може також стати носіння щоденних гігієнічних прокладок. Однак найбільш поширений статевий спосіб зараження при незахищених контактах з носієм хвороби.

Важливо!

Якщо ви помітили у себе симптоми, відповідні даному захворюванню, або підозрюєте, що могли підхопити кандидоз при недавньому статевому контакті, ні в якому разі не варто займатися самолікуванням. Визначити, як лікувати уретральний або інші види кандидозу, може лише лікар після проведення всіх необхідних досліджень.
Несанкціонований прийом протигрибкових препаратів не принесе нічого хорошого, не знаючи на який штам грибка Candida спрямований той чи інший препарат, очікувати результативного лікування безглуздо. Ви можете лише тимчасово «налякати» інфекцію, а при появі сприятливих умов вона дасть рецидив.

Переглядів: 126